Спосіб життя в Україні

Сьогоднішня новина про те, як закоханий вінничанин випав з третього поверху гуртожитку своєї дівчини і загинув, на мою думку, стисло описує весь спосіб життя в Україні. Якщо б ви спробували розказати про цей випадок якому-небудь бразилійцю, він би вирішив, що цей хлопець був якимось божевільним ґвалтівником. Вам би довелося багато часу пояснювати, хто така консьєржка, і чому вона не пускала людину, яку запросили в гості. Це при тому, що в Бразилії будинки з охороною — звичайна необхідна річ, зважаючи на національну традицію грабувати і ґвалтувати. І охоронці в будинках бувають досить тупими. Але навіть найтупішому з них ніколи не прийде в голову думка не пустити запрошену людину. Просто тому, що його робота — охороняти мешканців будинку, а не навмисне створювати їм проблеми!

Натомість в Україні допуск до гуртожитку залежить від настрою консьєржки. І всі це прекрасно знають. І знають, як можна підняти цей настрій. І терплять. Тому що, за великим рахунком, усе життя в Україні розділяють штучні „прохідні“, що охороняються такими собі „консьєржками“, які називаються держслужбовцями. Робота держслужбовця полягає в тому, щоб створити для вас перешкоду, за яку ви їм дасте хабара. Тому, починаючи від зачаття і закінчуючи крематорієм закордонним паспортом, ви повинні на кожному кроці долати чергового держслужбовця, від якого залежить не щось неймовірне, а просто ваше нормальне існування. І якщо ви не покращите© його настрій за допомогою „добровільної пожертви в фонд спасіння людства“, можете спробувати „лазити на третій поверх“. Щодня. Доки не зламаєте шию.

Слова взагалі безсилі передати цей стиль життя — його пізнаєш тільки безпосередньо. Тут мова навіть не про те, що людина є залежною від начальника ЖЕКа, як той кріпак від пана: він може не дати чергову „довідку з місця проживання“ — і ти на колінах до нього приповзеш. Насправді людина в Україні є залежною від останньої секретутки консьєржки на вході в гуртожиток. І запросто може заплатити за непокору власним життям.

Далі...