«Друзі»

Сь­о­год­ні ба­чив див­ний сон — ні­би про се­рі­ял «Дру­зі». Тіль­ки дія від­бу­ва­є­ть­ся не в Нью-Йор­ку, а в Мос­к­ві з усі­ма на­с­лід­ка­ми: ма­ли­но­ві пі­джа­ки, лан­цю­ги, гай­ки, му­зи­ка Кор­нелю­ка. Дру­зі є бан­дою, що під­ні­ма­є­ть­ся: во­ни за­хоплю­ють те­ри­то­рії, мо­чать кон­ку­рен­тів... Рей­чел є хо­лод­но­кров­ною вбив­цею з ве­ли­чез­ним піс­то­ле­том. Втім, мо­же пус­ти­ти сльо­зу бі­ля трупа дав­ньої по­друж­ки, з якою ра­зом на­в­ча­ла­ся. Мо­ні­ка — мо­зок бан­ди, яка скла­дає всі пла­ни. Їй до­по­ма­га­ють у цьо­му Рос і Джої. Чен­д­лер до­дає тро­хи чор­н­о­го гу­мо­ру. Ти­по­вий жарт бі­ля трупів з си­га­ретою в ру­ках: «А зна­є­те, я пе­ре­ду­мав, хай бу­де мир. Вста­вай­те й ідіть со­бі. Агов, чо­го ви не підво­ди­те­ся? Дру­зі, що ж ви на­ро­би­ли?!!» Фі­бі са­ма в стрєл­ках учас­ти не бе­ре, але до­по­ма­гає по­тім по­збу­ти­ся трупів.

Хо­тів би я за­кін­чи­ти цей до­пис щас­ли­вим кін­цем ці­єї іс­то­рії, у яко­му си­ли NATO ви­па­ли­ли Мос­к­ву на­пал­мом, але по-пер­ше, я до цьо­го мо­мен­ту ще не до­ди­вив­ся, а по-дру­ге, то, на жаль, був би ли­ше сон. Ли­ша­є­ть­ся тіль­ки мрі­я­ти...

Далі...