Про «Відьмака»

Va'esse deireádh aep eigean, va'esse eigh faidh'ar.
Andrzej Sapkowski

Від початку часів люди використовували слова для позначення конкретних обʼєктів, істот і явищ. І доки в памʼяті лишалося, що є реальним, а що лише відсилає до реальности, власне, слова не мали самостійного значення. Можна сказати пес, а можна — собака, але важливим лишається те, про що говориш. Ба більше, иноді евфемізми, як, наприклад, слово ведмідь, витісняли початкові назви. Очевидно, це стосується і явищ, які також персоніфікувалися, називалися богами: один і той самий бог мав багато імен — не лише різними мовами — але означали всі ці імена одне, і це одне було реальністю.

Тяжко сказати, з чим повʼязана тенденція замінювати зміст словом, а потім розмивати його значення, розповсюджуючи на нові змісти так, що стає складно зрозуміти, про що взагалі мова. Відтак, замість передавання думок і змістів за допомогою слів, починається маніпуляція словами, часто взагалі без усякого змісту. Чи то проблема в тому, що речі з розвитком культури стають складнішими, а понятійний апарат просто не встигає за прогресом; чи може проблема в загальній тенденції якнайменше думати, відколи вміння застосовувати мозок перестало бути важливим фактором добору для людини; хоч як, але часи змінювалися: золота доба, потім срібна... аж поки не настала повна Калі-юґа. Час постправди, гібридних стратегій і повного розриву причини й наслідків у масовій свідомості.

Зміст остаточно відходить на другий план, а назва стає головним наповненням — слова з етикетки перетворюються на товар, на бренд. І люди купують бренд! Наповнення бренду змістом ще відбувається, але здебільше за інерцією. Тому, мені здається, що спроби приклеїти різні речі скотчем — це хибний шлях для самовираження. Думаю, час позбутися і речей, і скотча — сучасний обʼєкт має бути цілком умоглядним і повністю позбутися всякого змісту!

І найкращою ілюстрацією цієї тенденції, по-моєму, є найпопулярніший насьогодні серіял у Netflix «Відьмак». Адаптація твору полягала в тому, що з нього випатрали весь сюжет, історії та характери персонажів, навіть абсолютно другорядних — від доплерів до Брокілонських дріад, — замість інтриги змонтували хронологічний безлад, замість драми неоковирно переробили сцени, що їх показували на початку. Щоб народу сподобалося, взяли симпатичних акторів на головні ролі... Ну, і графоній©, звісно, куди ж без нього? Що ще потрібно для успіху? Правильно, скандал! Тому розкрутили хвилю обурення чорнявими ельфами та неграми з Цинтри — адже всім відомо, що справжні ельфи є правдивими аріями, а Цинтра — взагалі über alles. Отже, якщо вам не сподобався серіял, ви вже маєте готовий спосіб вербалізувати своє невдоволення! Не треба думати — просто повторюйте: Тріс Меріґольд була рудою красунею, а не потворною циганкою. А все решта норм, чи не так?

...Урвав, побачивши малу худесеньку попелястоволосу істотку, що повільно йшла за хлопцями. Дівчинка глянула на нього, він побачив великі очі, зелені, як весняна трава, сяючі, мов дві зіроньки. Побачив, як дівчинка раптом підхопилася, як побігла, як... Почув, як тонко, пронизливо закричала:
— Хто така Єнніфер?!!
Юрга побачив очі відьмина. І дуже здивувався. Почув тихий плач Злотолітки, відчув тремтіння її пліч. Дивився на відьмина і чекав, весь напружившись, його відповіді. Знав, що не зрозуміє тієї відповіді, але чекав на неї...

Відповіді, мабуть, не буде...

Далі...