Про виховання і базові поняття

Мені здається, що Серсея Ланістер є одною з найбільш недооцінених персонажок Гри престолів. І це зрозуміло: вона така собі середня сучка, тому вся увага дісталася Тайрелам і Старкам. Але, якщо подумати, то вона та єдина, яка могла навчити чомусь Мізинця, і, якби той не знехтував її наукою, можливо, врятував би собі життя. Мова йде про сцену, де вона йому пояснювала базу: сила в силі.

Мізинець є найбільш розумним персонажем, він не має слабкостей, пристрастей, він грається з владоможцями й здобуває все більшу владу. І влади він прагне заради влади. Мак'явеллі був би в захваті. Єдине, чого бракує Мізинцю, — це шляхетного виховання. Того, яке включає в себе розуміння базових понять. Це чудова ілюстрація того, як навіть найбільш розумні та розважливі люди припускаються абсолютно дурних помилок, якщо їм не прищеплено базового розуміння того, як влаштовано світ. Саме це, зрештою, і призвело до його загибелі. До речі, всевидючий Бран своїми свідченнями тільки зіпсував сцену з вироком і виконанням від Санси та Арʼї. Втім, очевидно, що все було вирішено та сплановано без його участи та без його зайвих подробиць.

Окрім того, саме Серсеї, яка далеко не була розумнішою за Дайнеріс, вдалося те, чого не вдалося більше нікому — вибити з під неї моральну вищість. Думаю, вона не розраховувала на такий успіх, коли вбивала Місандею, але, либонь, сракою відчувала, що це її єдиний шанс. Тому що володіла базою — Тайвін міг би пишатися своїм вихованням.

Схоже, що серед людей, які приймають рішення щодо сьогоднішнього світу, просто не лишилося тих, які володіють базою. Можливо, саме це є причиною такого сантименту до старого доброго середньовіччя зі шляхетністю, або, точніше, з сучасним міфічним уявленням про тогочасну шляхетність. І вже точно це є причиною тої цивілізаційної катастрофи, що вже не насувається на людство. Бо вона вже почалася.

Далі...

Карма

Далі...

Справжня фантастика

Якщо в «Проблемі трьох тіл» Лю Цисінь писав про умовне минуле людей, то в 2008 році він почав фантазувати про майбутнє:

Як послідовник політики Уго Чавеса, Рей Діас продовжив справу Боліваріанської революції, розпочатої попередником 1999 року. В сучасному світі, за провідної ролі капіталізму й ринкової економіки Рей Діас намагався побудувати «соціалізм ХХІ століття» за Чавесом, базуючись на досвіді, отриманому міжнародним соціалістичним рухом впродовж певного історичного періоду. Він цілком неочікувано досяг успіхів, поліпшив життя людей у багатьох сферах і зробив Венесуелу зразком рівності, справедливості й процвітання. Це виявилося привабливим взірцем для наслідування у всьому світі. Багато країн Південної Америки вирішили йти шляхом Венесуели, й на певний час соціалізм став панівною ідеологією на теренах цього континенту. Рей Діас успадкував не лише соціалістичну ідеологію Чавеса, але й жорсткі антиамериканські погляди. Останнє спонукало уряд США замислитися про те, що в разі відсутності певних змін колишній «задній двір» — Південна Америка — перетвориться на другий СРСР. Випадок, що трапляється раз на покоління, й наступне непорозуміння дали США привід для повномасштабного вторгнення на територію Венесуели, чим вони не забарилися скористатися. Почалося заплановане повалення режиму Рея Діаса за іракським сценарієм. Проте ця війна стала переломною у низці перемог розвинених країн над країнами третього світу з часів закінчення Холодної війни.

Які там космічні загарбники, які там софони, що заважають повторюваним результатм зіткнення частинок на високих енерґіях, які там квантовоголографічні будови людського мозку! Соціалізм у нього досяг успіхів і поліпшив життя людей! Оце фантастика так фантастика! Мультевсесвіт Марвел відпочиває!

Далі...

Слова та їхні значення

Існують речі в иноземній мові, про які не пишуть у підручниках, і які не можна знайти у словниках. Буває, що їх складно помітити і навіть усвідомити. Якийсь час я не міг зрозуміти, чому для мене звучить дивно, коли родичі в Бразилії звертаються одне до одного. Говорити з близькими людьми, звертаючись до них «друже», «брате», «мамо», «доню» — здається цілком звичним, і бразилійці так повсякчас роблять. І також це роблять українці. Проте є дрібна деталь, і ця деталь змінює сприйняття.

Українці звертаються, називаючи родинний звʼязок, тільки до старших родичів. І то не просто до старших, а до старших за родоводом. Можна (і всі так роблять) звернутися до батька «тато», до тітки — «тьотю», до дідуся — «діду», але, зазвичай, цього не роблять, звертаючись до сестри, навіть старшої. Або до сина чи дочки. До них звертаються на імʼя. Або ж на прізвисько. Звернутися «брате» можна до близького друга, побратима, двоюрідного брата, шуряка і свояка, щоб висловити свою прихильність. Але якщо так звернутися, власне, до брата, то це звучить дуже дивно, тому що занадто формально. Літня жінка може звернутися «синочку» до будь-якого молодшого чоловіка, до власного онука, племінника — але тільки не до сина! Точніше, якщо вона в такий спосіб звернеться до власного сина, то це точно не означає нічого хорошого. Це парадоксально та, певно, іронічно.

А от у бразилійців цього всього нема! І я не можу не зізнатися, що мені воно трохи муляє. Дуже непросто звикнути до того, що, коли батько каже своєму синові „Filho, vem cá“, це не несе на собі тої напруги, яка є у фразі «Сину, ходи сюди». Хоча означають вони буквально те саме...

Втім, особливо прикольно, коли подібна відмінність існує в межах одної мови. Наприклад, ось комік жартує про особливість британського та американського вживання слова сер.

Далі...

Проблема трьох тіл

Подивився «Проблему 3 тіл» від Netflix. Враження дуже позитивні. Вони витягли з відповідної книги все пристойне і пропустили абсолютно тупі фантазії автора про позаземне життя і наукові проблеми. Зокрема, найбільше мені сподобалося, що всі події відбуваються на Землі. Навіть грі від прибульців було приділено мінімум часу, хоча сама ідея класна і їй можна було би приділити більше уваги. На жаль, обійтися без маячні про принципи роботи софонів не вдалося, ну, і ще трохи дрібних вад з книги, без яких сюжет був би неповним. Також абсолютно неясно, нащо було змінювати стать Ван Мяо. Я би зрозумів, якби вона була українка і могла би безперешкодно через це одержувати консульські послуги, а так — загадка... Але, загалом, це той випадок, коли кіно є набагато кращим за книгу.

Втім, як завжди, коли автору потрібно нафантазувати щось про иншопланетне вторгнення, то нафантазовується дуже багато зайвого. Про те, яким чином правильно підготувати міжплантне вторгнення я вже писав. Окрім такої важливої економічної ідеї, що все зло від доданої вартости, через яку кляті експлуататори визискують трудящий робочий клас, я би ще додав таку, що зусилля суспільства мають бути спрямовані не збільшення добробуту населення, а на збільшення зайнятости та створення нових робочих місць. Ще хорошою ідеєю для сповільнення розвитку технологій ворожої цивілізації є ідея того, що винаходами не можна просто так користуватися, а потрібно завжди питати дозвіл у правовласника. В ідеалі це стосується будь-якої розповсюджуваної інформації — кожний біт має бути узгоджений з наглядовими органами і правовласниками, які можуть дозволити або заборонити таке розповсюдження. Окрім цього важливого пункту потрібно обмежувати всі „неетичні“ технології, тобто такі, які сприяють прогресу, а не гармонії з довкіллям.

Останній штрих — це соціяльно-гуманістичні ідеї, які теж потрібно пропагувати серед представників ворожої цивілізації. Найважливішою є ідея того, що всі й кожен є по-своєму цінним членом суспільства, і тому не можна надавати перевагу одним, упосліджуючи инших. Так, бандит і вбивця повинен відчувати на собі таке ж ставлення, як і законослухняний громадянин, яке працює на благо инших. Думка малограмотного ідіота повинна мати таку саму суспільну вагу, як і думка фахового спеціяліста, який присвятив життя вивченню відповідного питання. Звичайно ж, не можна переслідувати (і тим більше карати) за так звані злочини, адже злочин — це всього лише реакція на несправедливість з боку суспільства. Взагалі, на агресію не можна реагувати насильством, бо насильство породжує насильство, — тільки переговорами задля пошуку компромісів з агресором!

Після того, як вищеозначені ідеї стануть домінувати в суспільстві, вони завдадуть більше шкоди, ніж будь-яке вторгнення навіть набагато більш технологічно розвиненої цивілізації. Можливо, що навіть і вторгатися тоді не буде потреби — вороги знешкодять себе самі!

Далі...

Побачив картинку і не зміг не підписати

Далі...

Секвоя

У північній Америці ростуть такі дерева, які називаються секвоями. Вони ростуть тисячі років і мають висоту понад 100 метрів. Слово «секвоя» мовою черокі означає «горобець». Але Едліхер назвав так цю рослину не на честь горобців, а, як можна здогадатися, на честь одного Горобця, якого, щоправда, звали не Джек, а Джордж (хоча це не точно).

Цей пан відомий тим, що придумав писемність для мови черокі. Сам він був узагалі не письменний, але побачивши, як колоністи читають Біблію, просто взяв і вирішив розробити письмо для своєї мови.

Він сам додумався, що піктографічний запис, коли кожному слову відповідає один символ, вимагає забагато символів, тому зупинився на складовому письмі. Оскільки він не знав, що означають усі ті латинські та грецькі букви, на основі яких він придумав писемність, то ніякої відповідности там не існує: так буква Ꭺ позначає склад [ґо] або [ко], а для позначення звуку [а] використовується літера Ꭰ.

Щоб продемонструвати можливості, що дає писемність, Секвоя навчив читати свою дочку, і вона прочитала для вождів племени записані батьком слова, що їх він чув, а вона ні. Це переконало вождів, і менше ніж за 10 років — у 1830 — 90% черокі вже були письменними! Для порівняння: серед українців того часу письменними було не більше чверті дорослого населення, які до того ж писали переважно церковнословʼянською або язичієм, попри те, що роботи з граматики Павловського та Могильницького зʼявилися практично в той самий час, що й писемність, запропонована Секвоєю.

Далі...