вівторок, 29 січня 2008 р.

Кримінальна відповідальність і повноліття


Повертаючись до вчорашньої теми, хочу додати трохи статистики. Порівняйте вік початку кримінальної відповідальности з віком, коли наступає повноліття. Ці дві цифри співпадають хіба що в Бельгії. Статистика красномовно ілютрує той факт, що всі прекрасно розуміють, коли насправді дитина може усвідомлювати відповідальність. І те, що одночасно з відповідальністю її продовжують обмежувати в правах, є нічим иншим, як дискримінацією, яку ховають під лицемірними гаслами піклування про дітей...

Вам, мабуть, цікаво буде також узнати, яким боком мене це стосується? Справді, я не є наркоманом і вже давно не дитина, ну а своїх дітей, якщо, не дай боже, вони в мене будуть, я зумію захистити від дискримінації. І “позитивної дискримінації” я теж не зазнаю, хоча підпадаю під згадану категорію. Не зазнаю тому, що я знаходжуся поза конкуренцією, оскільки є досконалим і не маю жодних недоліків, окрім зайвої скромности.

Але проблема полягає в тому, що “дитяча революція” може відбутися тоді, коли я стану зовсім старий і немічний. І тоді молоде й сильне покоління зможе відплатити мені за роки приниження, яке, між иншим, воно зазнає не від мене. І я не хотів би сплачувати чужі рахунки. Це ще одна причина стати диктатором: краще вже померти під стук зубів підданих. А ще можна, як Фєдя Кастро, дати покермувати молодшому брату поки найкращі лікарі країни боряться за моє життя...

Нема коментарів

Дописати коментар