У північній Америці ростуть такі дерева, які називаються секвоями. Вони ростуть тисячі років і мають висоту понад 100 метрів. Слово «секвоя» мовою черокі означає «горобець». Але Едліхер назвав так цю рослину не на честь горобців, а, як можна здогадатися, на честь одного Горобця, якого, щоправда, звали не Джек, а Джордж (хоча це не точно).
Цей пан відомий тим, що придумав писемність для мови черокі. Сам він був узагалі не письменний, але побачивши, як колоністи читають Біблію, просто взяв і вирішив розробити письмо для своєї мови.
Він сам додумався, що піктографічний запис, коли кожному слову відповідає один символ, вимагає забагато символів, тому зупинився на складовому письмі. Оскільки він не знав, що означають усі ті латинські та грецькі букви, на основі яких він придумав писемність, то ніякої відповідности там не існує: так буква Ꭺ позначає склад [ґо] або [ко], а для позначення звуку [а] використовується літера Ꭰ.
Щоб продемонструвати можливості, що дає писемність, Секвоя навчив читати свою дочку, і вона прочитала для вождів племени записані батьком слова, що їх він чув, а вона ні. Це переконало вождів, і менше ніж за 10 років — у 1830 — 90% черокі вже були письменними! Для порівняння: серед українців того часу письменними було не більше чверті дорослого населення, які до того ж писали переважно церковнословʼянською або язичієм, попри те, що роботи з граматики Павловського та Могильницького зʼявилися практично в той самий час, що й писемність, запропонована Секвоєю.
Він сам додумався, що піктографічний запис, коли кожному слову відповідає один символ, вимагає забагато символів, тому зупинився на складовому письмі. Оскільки він не знав, що означають усі ті латинські та грецькі букви, на основі яких він придумав писемність, то ніякої відповідности там не існує: так буква Ꭺ позначає склад [ґо] або [ко], а для позначення звуку [а] використовується літера Ꭰ.
Щоб продемонструвати можливості, що дає писемність, Секвоя навчив читати свою дочку, і вона прочитала для вождів племени записані батьком слова, що їх він чув, а вона ні. Це переконало вождів, і менше ніж за 10 років — у 1830 — 90% черокі вже були письменними! Для порівняння: серед українців того часу письменними було не більше чверті дорослого населення, які до того ж писали переважно церковнословʼянською або язичієм, попри те, що роботи з граматики Павловського та Могильницького зʼявилися практично в той самий час, що й писемність, запропонована Секвоєю.
Нема коментарів
Дописати коментар