Вчора прийшла в голову ідея: якщо вже використовувати j для транслітерації м'якого знака, то можна його ж використовувати для йотованих голосних. Таке позначення є більш традиційним для латинізації кирилиці, зокрема в білоруській латинці, а також у деяких варіантах української. Тоді h залишиться тільки як модифікатор, якою також можна розділяти j у буквосполученнях йе, йі, йа, йу. Використання h, як модифікатора дозволить також набирати літери з різних кириличних алфавітів, наприклад: ah = ѧ, jah = ѩ, eh = э, jeh = ѥ, uh = ѫ, juh = ѭ, ih = ѣ, oh = ъ, yh = ы, jy = ѵ, jyh = ѷ, fh = ѳ, nh = њ, lh = љ, wh = ѻ... Для y відтак лишиться тільки буква и. Крім того, зберігається апостроф — причому саме в тому значенні, в якому він вживається в українській мові, — для розділення, а не замість м'якого знаку.
Залишається тільки добре продумати транслітерацію букв, що позначають два звуки, таких як ц, ч, щ, так, і відрізняти їх від написання тс, тш, шч, і універсальні правила транслітерації кирилиці в латинку і назад можна буде запхати в універсальний транслітератор, який я планую використовувати для набору текстів поки він не стане стандартом. А це обов'язково станеться, позаяк всі чотири правила транслітерації вже майже наближено до прийнятного компромісу.
Залишається тільки добре продумати транслітерацію букв, що позначають два звуки, таких як ц, ч, щ, так, і відрізняти їх від написання тс, тш, шч, і універсальні правила транслітерації кирилиці в латинку і назад можна буде запхати в універсальний транслітератор, який я планую використовувати для набору текстів поки він не стане стандартом. А це обов'язково станеться, позаяк всі чотири правила транслітерації вже майже наближено до прийнятного компромісу.
Нема коментарів
Дописати коментар