j для йотованих голосних

Вчо­ра при­йшла в го­ло­ву ідея: як­що вже ви­ко­рис­то­ву­ва­ти j для транс­лі­те­ра­ції м'я­к­о­го зна­ка, то мож­на йо­го ж ви­ко­рис­то­ву­ва­ти для йо­то­ва­них го­лос­них. Та­ке по­зна­чен­ня є більш тра­ди­ці­й­ним для ла­ти­ні­за­ції ки­ри­ли­ці, зо­кре­ма в бі­ло­ру­сь­кій ла­тин­ці, а та­кож у де­яких ва­рі­ан­тах ук­ра­їн­сь­кої. То­ді h за­ли­ши­ть­ся тіль­ки як мо­ди­фі­ка­тор, якою та­кож мож­на роз­ді­ля­ти j у букво­спо­лучен­нях йе, йі, йа, йу. Ви­ко­рис­тан­ня h, як мо­ди­фі­ка­то­ра дозво­лить та­кож на­би­ра­ти лі­те­ри з різ­них ки­ри­лич­них ал­фа­ві­тів, на­при­клад: ah = ѧ, jah = ѩ, eh = э, jeh = ѥ, uh = ѫ, juh = ѭ, ih = ѣ, oh = ъ, yh = ы, jy = ѵ, jyh = ѷ, fh = ѳ, nh = њ, lh = љ, wh = ѻ... Для y від­так ли­ши­ть­ся тіль­ки бук­ва и. Крім то­го, збе­рі­га­є­ть­ся апос­т­роф — при­чо­му са­ме в то­му зна­чен­ні, в яко­му він вжи­ва­є­ть­ся в ук­ра­їн­сь­кій мо­ві, — для роз­ді­лен­ня, а не за­мість м'я­к­о­го зна­ку.

За­ли­ша­є­ть­ся тіль­ки доб­ре про­ду­ма­ти транс­лі­те­ра­цію букв, що по­зна­ча­ють два зву­ки, та­ких як ц, ч, щ, так, і ві­д­різ­ня­ти їх від на­пи­сан­ня тс, тш, шч, і уні­вер­саль­ні пра­ви­ла транс­лі­те­ра­ції ки­ри­ли­ці в ла­тин­ку і на­зад мож­на бу­де за­пха­ти в уні­вер­саль­ний транс­лі­те­ра­тор, який я пла­ную ви­ко­рис­то­ву­ва­ти для на­бо­ру тек­с­тів по­ки він не ста­не стан­дар­том. А це обо­в'яз­ко­во ста­не­ть­ся, по­за­як всі чо­ти­ри пра­ви­ла транс­лі­те­ра­ції вже май­же на­бли­же­но до при­й­нят­н­о­го ком­п­ро­мі­су.

Далі...