Цікаві досліди ©

Ос­тан­ня “сен­са­ція” про ка­ту­ван­ня щу­рів на уро­ці біо­л­огії, на мою ду­м­ку, під­ні­має гра­дус не­адек­ват­нос­ти на но­вий рі­вень — лі­те­ра­тур­на гі­пер­бо­ла стає ре­аль­ніс­тю. Ду­маю, не вар­то об­го­во­рю­ва­ти мо­раль­не пи­тан­ня, яке я сфор­мулю­вав би при­близ­но так: чи мож­на ка­ту­ва­ти тва­рин на уро­ках біо­л­огії і який пе­да­г­огіч­ний ефект очі­ку­є­ть­ся від цьо­го? Осо­бис­то я ду­маю, що очі­ку­ва­ти слід но­вих „за­бав­них по­лю­вань“, але ко­мен­та­то­ри, оче­вид­но, зі мною не згод­ні: обу­ре­ні якіс­тю чіп­сів гро­ма­дя­ни од­но­знач­но вва­жа­ють, що ка­ту­ва­ти не тіль­ки мож­на, але й не­об­хід­но! Підо­зрюю, це ті са­мі гро­ма­дя­ни, які ви­ма­га­ють як­най­швид­ше за­бо­ро­ни­ти на­си­ль­с­т­во на те­ле­ба­чен­ні, а го­лов­не — у цих на­ших ін­тер­не­трях.

Та най­біль­ше ме­ні спо­д­об­а­ло­ся те, що за­й­ма­ла­ся “до­с­лі­да­ми” са­ме вчи­тель­ка біо­л­огії, а не як­о­го-не­буть БЖД. Ви­яв­ля­є­ть­ся, я ще не все за­був з уро­ків біо­л­огії, бо па­м'я­таю, що для нор­маль­н­о­го жит­тя по­тріб­не зба­лан­со­ва­не хар­чу­ван­ня. І як­що лю­ди­на ці­ли­ми дня­ми бу­де їс­ти на­віть не страш­ні “от­ру­є­ні во­р­ога­ми” чіп­си, а сві­жу ко­рис­ну риб­ку, ба­га­ту на ві­та­мін B, на­с­лід­ки бу­дуть не­втіш­ні. Зо­кре­ма від риб­ної ді­є­ти мо­ря­ки хво­рі­ли на цин­гу й на­віть уми­ра­ли че­рез не­ста­чу ві­та­мі­ну C. Ну а в Ки­таї, я ко­лись чув, бу­ла на­віть та­ка стра­та — ув'­яз­не­них го­ду­ва­ли ви­ключ­но м'я­сом, і во­ни ги­ну­ли про­тя­гом то­го та­ки мі­ся­ця чи двох. То­му ме­не аб­со­лют­но не ди­вує, що не­щас­ні па­цю­ки, бу­дучи під­са­дже­ні на ді­є­ту з чіп­сів чи су­ха­рів, від­пра­ви­ли­ся в кра­щий світ, у той час як ті, які хар­чу­ва­ли­ся при­род­ною для се­бе їжею, по­чу­ва­ли­ся доб­ре.

Про­те ви­снов­ки, які ро­бить учи­тель­ка біо­л­огії, зо­всім ин­ші. Во­на вва­жає, що до­ве­ла “смер­те­ль­ну шкід­ли­вість” чіп­сів. І цьо­му я ба­чу два мож­ли­вих по­яс­нен­ня. Пер­ше — вчи­тель­ка свідо­мо бре­ше, під­ло вво­дя­чи в ома­ну сво­їх уч­нів. Шко­ду від цьо­го, на мою ду­м­ку, важ­ко пе­реоці­ни­ти, по­за­як від­те­пер уч­ні вва­жа­ти­муть, що са­ме так і про­во­дя­ть­ся на­у­ко­ві до­с­лі­ди і са­ме та­ким чи­ном роб­ля­ть­ся з них ви­снов­ки. Але най­імо­вір­ні­шим є дру­ге по­яс­нен­ня — вчи­тель­ка са­ма щи­ро пе­ре­ко­на­на, що все пра­ви­ль­но. І в обох ви­пад­ках ми мож­на зро­би­ти не­втіш­ний ви­сно­вок про стан ук­ра­їн­сь­кої на­у­ки та ос­ві­ти — Табач­ни­ку руй­ну­ва­ти ні­ч­о­го не ли­ши­лось.

Далі...