Google-

У якос­ті по­да­ру­ноч­ка на Ге­ло­він, Google по­да­ру­ва­ла нам ін­те­ґра­цію Google Reader у Google+. В чо­му, влас­не, по­ля­гає ця ін­те­ґра­ція? По-пер­ше, зроб­ле­но єди­ний ін­тер­фейс, з та­кою ко­льо­ро­вою га­мою, що не про­с­то бо­ля­че очам, а ще й не­мож­ли­во зро­зу­мі­ти, де за­кін­чу­є­ть­ся по­відом­лен­ня і по­чи­на­є­ть­ся ме­ню чи що там ще. По-дру­ге, до­да­ли кноп­ку +1 до кож­н­о­го до­пи­су. Все! А по­тім ви­рі­ши­ли по­ви­ки­да­ти з Google Reader усе ин­ше — при­хи­ль­ни­ків, ко­мен­та­рі і, най­го­лов­ні­ше, кноп­ку Share.

Влас­не, ко­ли я по­чав ко­рис­ту­ва­ти­ся Google Reader, то ви­ді­лив для се­бе дві фун­к­ції — чи­тан­ня RSS і по­ши­рен­ня сво­їх ка­на­лів. За­мість уб­о­гої стріч­ки дру­зів, яка в той мо­мент бу­ла на Жи­во­му Жур­на­лі та йо­го кло­нах, я мав те­ма­тич­ні ка­на­ли і, до то­го ж, мав кноп­ку Share для влас­н­о­го ка­на­лу об­ра­них но­вин. До то­го ж, на все це мож­на бу­ло під­пи­са­ти­ся за до­по­м­о­гою стан­дар­т­них RSS/Atom.

Те­пер усь­о­го цьо­го не­ма! Фак­тич­но, Google Reader ли­шив ли­ше од­ну фун­к­цію, яку має вза­га­лі будь-яка чи­тач­ка, — зби­ра­ти ка­на­ли в од­но­му міс­ці. Та­ким чи­ном, з не­за­мін­н­о­го ін­с­т­ру­мен­ту він для ме­не ав­то­ма­тич­но став «од­ним з ба­га­тьох». По­при те, що від­мо­ву від фун­к­ці­о­наль­нос­ти Google ро­бить не впер­ше, це, на­пев­но, най­мас­ш­таб­ні­ша.

І, на мою ду­м­ку, го­лов­не тут не від­мо­ва від при­хи­ль­ни­ків і ко­мен­та­рів — усі ці со­ці­аль­ні штуч­ки справ­ді тро­хи ду­блю­ю­ть­ся, — а са­ме від­мо­ва від по­ши­рен­ня в ка­на­ли. Ця від­мо­ва, оче­вид­но, про­дик­то­ва­на не від­мо­вою від під­трим­ки ду­блю­ю­чих фун­к­цій, адже міт­ки і те­ки під­пи­сок збе­ре­же­но пов­ніс­тю. Про­с­то те­пер не­ма мож­ли­во­с­ти від­да­ти їх у від­кри­тий ка­нал. По-мо­є­му, це пер­ший крок до за­кри­тос­ти, який Google ро­бить ціл­ком свідо­мо.

Ос­кіль­ки по­ши­рю­ва­ти все те­пер мож­на тіль­ки ту­ди, від­мо­ва від кноп­ки Share — це спро­ба при­му­с­и­ти на­род пуб­лі­ку­ва­ти й чи­та­ти все ви­ключ­но че­рез Google+. І, як по­ка­зує до­свід ин­ших со­ці­аль­них ме­реж, ця спро­ба ма­ти­ме успіх. Справ­ді, хо­м'яч­кам ко­рис­ту­ва­чам, на пре­ве­ли­кий жаль, на­плю­ва­ти на від­кри­тість. Во­ни по­бі­жать ту­ди, де ба­га­то мод­них штучок. То­му й не бу­де ні­яких ка­на­лів у пуб­лі­ка­цій. Хо­чеш чи­та­ти — за­йди на сер­вер і про­чи­тай. І ні­яких сто­рон­ніх сер­ві­сів для зби­ран­ня! А по­тім для пев­них за­пи­сів мож­на бу­де не­на­в'яз­ли­во за­про­по­ну­ва­ти за­ре­єс­т­ру­ва­ти­ся... Під справ­ж­нім іме­нем, зви­чай­но...

Осо­бис­то я та­ку по­лі­ти­ку не ви­знаю і під­три­му­ва­ти не зби­ра­юсь. По­ки що ко­рис­ту­ю­ся  Friend Feed, на який ще дозво­ле­но під­пи­су­ва­ти­ся, а там вид­но бу­де...

Про всяк ви­па­док під­пи­сав пе­ти­цію. Хто­зна, мо­же во­ни дозво­лять по­ши­рю­ва­ти но­ви­ни хо­ча б у хит­ро­на­лаш­то­ва­ний спо­сіб — че­рез пуб­ліч­ні міт­ки. Од­на­ко­во ж бо 95% про це ні­ч­о­го не знає, а от нор­маль­ним лю­дям при­єм­но бу­ло би, хоч і зро­зу­мі­ло, що ми ні­ч­о­го не ви­рі­шу­є­мо в мар­ке­тин­го­вій стра­тегії. Про всяк ви­па­док, пе­ти­цію мож­на під­пи­са­ти тут.

Далі...