Курка

Не мо­жу не про­ко­мен­ту­ва­ти сак­ра­мен­таль­ну фра­зу Ле­о­ні­да на­шо­го Ма­ка­ро­ви­ча:

З Ющ­ен­ка – та­кий пре­зи­дент, як з ме­не кур­ка.

Він, зви­чай­но, со­бі по­ле­стив: з Ющ­ен­ка пре­зи­дент знач­но гір­ший, ніж з Крав­чу­ка кур­ка. Але все од­но Ющ­ен­ко — най­кра­щий пре­зи­дент. Він най­кра­щий са­ме то­му, що ні­ч­о­го не ро­бив, на від­мі­ну від йо­го по­пе­ред­ни­ків.

У прин­ци­пі, об­ран­ням сов­ко­в­о­го по­сі­па­ки пер­шим пре­зи­ден­том ук­ра­їн­сь­кий на­род од­но­знач­но ви­явив свою во­лю. І ли­ше не­здат­ність ані тої кур­ки, ані йо­го на­ступ­ни­ка по-справ­ж­ньо­му взя­ти вла­ду в свої ру­ки за­три­ма­ла на два­д­цять ро­ків пе­ре­тво­рен­ня Ук­ра­ї­ни на дру­гу Бі­ло­русь.

Гля­нь­мо прав­ді в очі: уся ця так зва­на про­єв­ро­пей­сь­кість — це аж ні­як не праг­нен­ня сво­бо­ди та ци­ві­лі­за­ції. Це всь­о­го ли­ше ім­по­тен­ція, брак се­ред ук­ра­їн­ців лі­де­ра, який би за­гнав бид­ло на­зад у сов­ко­ве сті­йло дав на­ро­ду те, чо­го він по-справ­ж­ньо­му ба­жає. Ці­лих два­д­цять ро­ків пі­шло на те, щоб знай­ти для Ук­ра­ї­ни справ­ж­нь­о­го ха­зяй­с­т­ве­ні­ка! І те, що він не­ук­ра­ї­нець, все­ляє на­д­ію, що в нь­о­го ви­ста­чить ха­зяй­с­т­ва, щоб ство­ри­ти справ­ж­ню не­осов­ко­ву сис­те­му вер­ти­каль. Тіль­ки то­ді ук­ра­їн­сь­кий на­род на­реш­ті от­ри­має те, на що за­слу­го­вує. Й іс­то­рич­на спра­вед­ли­вість на­реш­ті во­с­то­рже­с­т­вує.

Далі...