Чому мені не по дорозі з українцями

Час від часу мене питають про моє ставлення до українців і про моє бачення звʼязку з Україною в майбутньому. Я звичайно відповідаю, що я категорично не погоджуюсь з майбутнім, що його обирає для себе український народ, і докладатиму зусиль, щоб моя доля була геть иншою. Тому з Україною, попри нещастя мати український паспорт, мене насправді ніщо не повʼязує і, думаю, не повʼязуватиме в майбутньому, окрім жахливих спогадів. На жаль, мені здається, що така відповідь часто сприймається як ексцентричний жарт, хоча насправді є щирою правдою.

Сьогодні, нарешті, я знайшов соціологічне дослідження з дуже наочною картинкою, на якій навіть можна розгледіти частку моїх однодумців серед українського народу.

Бачите одиноку найбільш праву точку внизу? Це я. Точніше: я і мої однодумці. Одна особа на тисячу опитаних — статистична похибка. Трохи лівіше і нижче у правому нижньому квадраті є ще кілька точок, що відповідають так званим релігійним традиціоналістам, які, в цілому, проти державного втручання, особливо щодо їхнього богом даного права бити дітей і/або осіб з неправильною статевою орієнтацією. Деякі з них, щоправда, мають сміливість бити також і московську нечисть, за що я їх дуже поважаю. Втім, думаю, якщо їх навіть усіх зібрати, то, і відсоток не набереться. Це потенційний абсолютний електоральний максимум партії на кшталт «Нового Вогню». Щоправда, китайський шлях (верхній правий квадрант), здається, обирає ще менше народу. Трохи більше, очевидно за рахунок молоді, любителів травички, вільного кохання — за умови лікування венеричних хвороб за державний кошт — і, звичайно ж, матеріяльної допомоги — ці люди представлені в лівому нижньому квадранті. Але найбільше, звісно, кондових невиліковних совків усіх кольорів і форм — лівий верхній кут.

На відміну від дослідників, яких, цитую: «результати опитування шокували», я не здивувався, бо приблизно так і уявляв загальну картину. Зате тепер буде що сказати і показати на підтвердження своєї думки!

Далі...