Президентознавство

Democ­racy is a de­vice that en­sures we shall be gov­erned no bet­ter than we de­serve.
Bernard Shaw

От­же, за ре­зуль­та­та­ми ви­бо­рів, Ук­ра­ї­на мі­няє пре­зи­ден­та. То­му я ви­рі­шив склас­ти свій пер­со­наль­ний рей­тинг.

1. Вік­тор Ющ­ен­ко. Най­кра­щий пре­зи­дент за всю іс­то­рію кра­ї­ни. Не ду­же ро­зу­м­ний, за­те без­ві­ль­ний, особ­ли­во піс­ля от­ру­єн­ня. Пе­ре­важ­но за­й­мав­ся сво­ї­ми бджо­ла­ми та гле­чи­ка­ми, і не ду­же за­ва­жав лю­дям, що, влас­не, і має ро­би­ти пре­зи­дент. Ну, бу­ло тро­хи шир­ку­ван­ня, і бу­ли в нь­о­го лю­бі дру­зі та ще й ку­ми — а хто без грі­ха? Як­що по­рів­ня­ти з реш­тою цьо­го спис­ка, — то пре­чу­до­вий го­ло­ва де­ржа­ви, а як­що з пе­ре­січ­ним ук­ра­їн­цем — так уза­га­лі свя­та лю­ди­на! Як­що йо­го пре­зи­ден­т­с­т­во обі­йшло­ся без ЦРУ, то, на­пев­но, тре­ба по­дя­ку­ва­ти на­шо­му богу і спа­си­телю Ді­о­ні­су за те, що по­слав пре­зи­ден­та, на як­о­го ук­ра­їн­ці яв­но не за­слу­жи­ли! До то­го ж, пр­ограв ви­бо­ри — і про­с­то пі­шов.
2. Пет­ро По­ро­шен­ко. В прин­ци­пі, єди­ний на­сь­о­год­ні пре­зи­дент, який має хоч якісь ре­аль­ні здоб­ут­ки. Я не хо­чу ска­за­ти, що во­ни пе­ре­ва­жа­ють до­го­вор­ня­ки, сви­нар­чу­ків і медвед­чу­ків, під­ки­лим­ні роз­бір­ки та гіб­рид­ну ка­пі­ту­ля­цію, але, на мою ду­м­ку, не­зас­то­су­ван­ня ад­мін­ре­сур­су та від­мо­ва від фа­ль­си­фі­ка­цій ви­бо­рів — це вже ве­ли­кий пр­огрес, як на од­н­о­го з за­снов­ни­ків Пар­тії Регі­о­нів.
3. Ле­о­нід Крав­чук. Сли­зь­ка ко­му­ня­ць­ка по­т­во­ра, яка, втім, не кор­чи­ла з се­бе ца­ря, а в ос­нов­но­му ви­ко­ну­ва­ла во­лю на­ро­ду: ну, не хо­ті­ли ук­ра­їн­ці ви­ла­зи­ти з сов­ко­в­о­го бо­ло­та, а хо­ті­ли со­вок зі сто­ли­цею в Киє­ві — на те й іс­нує на­ро­до­влад­дя! Са­ме то­му вся­кий стогін зне­до­ле­них пен­сі­о­не­рів, які все жит­тя про­пра­цю­ва­ли за­ра­ди за­без­пе­чен­ня доб­ро­бу­ту ко­му­ня­ць­ких ка­тів на пен­сії, я слу­хаю сь­о­год­ні з чи­ма­лою зло­вті­хою. Це ви об­ра­ли для се­бе май­бут­нє, в яко­му за­раз жи­ве­те. Три­май­те­ся там, як то ка­жуть, всь­о­го вам най­кра­щ­о­го, хо­ро­ш­о­го на­ст­рою і доб­р­о­го здо­ро­вʼя!
4. Ле­о­нід Куч­ма. Ав­тор так зва­н­о­го куч­міз­му і без­по­се­ред­ньо від­по­ві­даль­ний за де­ся­ти­річ­ний рух “ба­га­то­век­тор­ний” Ук­ра­ї­ни в бік сі­рої бу­фер­ної зо­ни, без­про­світ­ної і без­пер­спек­тив­ної по­рож­ни­ни на ма­пі по­се­ре­ди­ні Єв­ро­пи. Для га­ран­тії своєї осо­бис­тої без­пе­ки при­вів у вла­ду відвер­тих бан­дю­ків. Хо­ча, слід від­да­ти на­леж­не, не дозво­лив Ро­сії за­хо­пи­ти ні Крим, ні, на­віть, ос­т­рів Туз­ла. Втім, за­галь­не змос­ков­щ­ен­ня Ук­ра­ї­ни і ба­зу­ван­ня Чор­но­мор­сь­к­о­го Фло­ту — це теж за­вдя­ки йо­го по­лі­ти­ці.
5. Ми­хай­ло Гру­шев­сь­кий. Хо­ча він і був, фор­маль­но, не пре­зи­ден­том, а го­ло­вою Цен­т­раль­ної Ра­ди, але, фак­тич­но, очо­лю­вав де­ржа­ву. З ним та­кож усе зро­зу­мі­ло: про­с­рав ар­мію, со­юз­ни­ків і, зреш­тою, кра­ї­ну. Ну, а до чо­го хо­ро­ш­о­го мо­же до­ве­с­ти орі­єн­та­ція на Мос­к­ву?
6. Вік­тор Яну­ко­вич. Ну, тут теж усе яс­но: бан­дит і мос­ков­сь­кий ко­ла­бо­ра­ці­о­ніст. І цей но­мер в рей­тин­гу йому па­сує особ­ли­во. Тут слід ок­ре­мо за­зна­чи­ти, що та­ких під­лих за­про­дан­ців не­важ­ко знай­ти в будь-якій кра­ї­ні, але пре­зи­ден­том йо­го об­ра­ли са­ме в Ук­ра­ї­ні. І то­му я на­по­ля­гаю, що про­ви­на за всі смер­ті, ка­ліц­т­ва і по­ла­ма­ні жит­тя ле­жить на кож­но­му з біль­ше де­ся­ти мі­ль­йо­нів по­ки­дь­ків, які пр­о­го­ло­су­ва­ли за цьо­го ви­род­ка. І від­по­ві­да­ти за це теж до­ве­де­ть­ся, так чи инак­ше. Жи­те­лі Дон­ба­су, при­мі­ром, уже по­ча­ли, але це ли­ше кві­точ­ки — по­че­ка­є­мо ягідок...

Те­пер мож­на по­ду­ма­ти про міс­це но­во­обра­н­о­го пре­зи­ден­та у цьо­му спис­ку. Ду­маю, на­віть па­ну Зе­лен­сь­ко­му бу­де не­важ­ко уві­йти в пер­шу трі­й­цю. Звіс­но, що до Рей­га­на, з яким йо­го люб­лять по­рів­ню­ва­ти, йому як до не­ба рач­ки, але ж і на пер­ших міс­цях у спис­ку да­ле­ко не ва­шин­г­то­ни. Ду­маю, як­що бу­де ви­ко­на­но хо­ча б тре­ти­ну ці­єї пр­огра­ми, то йо­го мож­на ста­ви­ти хоч на ну­льо­ве. На­віть як­що При­ват­банк по­вер­нуть Ко­ло­мой­сь­ко­му. Втім, я б не роз­ра­хо­ву­вав на та­кий оп­ти­міс­тич­ний сце­на­рій, зва­жа­ю­чи на те, що є всі під­ста­ви вва­жа­ти, що ту пр­огра­му не чи­та­ли на­віть ті, хто її скла­дав.

З ин­ш­о­го бо­ку, ду­маю, що тре­ба до­клас­ти не­аби­яких зу­с­иль, щоб про­би­ти те дно, яке до­сяг дві­чі не­су­ди­мий легі­ти­мич, то­му сьо­ме міс­це теж мож­на ви­клю­ча­ти. Хо­ча це не ду­же по­лег­шує си­ту­а­цію, зва­жа­ю­чи на те, що в нас на пʼя­то­му міс­ці і який ре­зуль­тат ці­єї по­лі­ти­ки. Про­те ме­ні зда­є­ть­ся, що на­віть роз­бу­до­ва но­в­о­го куч­міз­му Ук­ра­ї­ні не сві­тить, бо в май­бут­нь­о­го пре­зи­ден­та для цьо­го не­ма ні ре­сур­сів, ні до­сві­ду ро­бо­ти в ком­пар­ті­й­но­му сер­пен­та­рії, ні від­по­від­них зов­ніш­ньо­по­лі­тич­них об­с­та­вин. То­му, ду­маю, най­більш ре­а­ліс­тич­но бу­де роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, що Куч­му та­ки бу­де по­суну­то з чет­вер­т­о­го міс­ця. Втім, по­ба­чи­мо...

Далі...