Неділя, 28 червня 2009 р.

Оригінал і переклад


Ось оригінал і переклад карикатури, а також я, Капітан Очевидність...
Strip

На мою думку, вони прекрасно відображують різницю між українськими політиками і політиками цивілізованих країн. Політики в цивілізованій країні бояться будь-яких скандалів, бо це означає крах їхньої політичної кар'єри. І тому вимушені поводитися краще за пересічних громадян. Українські політики поводяться, як пани зі своїми холопами. А перемога їм потрібна тільки для того, щоб мати змогу більше красти. Задля перемоги вони підуть на все. І шантаж виборців — це просто дрібничка. Тому перша картинка — це іронія, а друга — гостра сатира. Такий от переклад...

Субота, 27 червня 2009 р.

Трохи бурчання


Господь любит атеистов. Они не грузят его своими проблемами.
bash

Не знаю, чи кризис винний, чи масштаб змін, пов'язаних з Wave, але з недавнього часу Google перестав ловити мишей нормально підтримувати свої сервіси. Почалося це з Google Talk, який насьогодні існує в трьох (‽) варіянтах: один підтримує відео, инший — груповий чат і ґаджет «Поспілкуватися зі мною», а третій, будучи програмою у Вікнах, вміє висіти в панелі задач і інформувати мене про нові листи все цікаве...

А вчора ці негідники мені нахабно написали, що скрипти вони на своїх Google Sites не дозволятимуть. І скоро все, що я понаписував і поклав на їхні Pages перестане працювати. Довелося переносити транслітератор на нове місце... Віджет прихильників відремонтували тільки недавно. До того кілька місяців не працював!

А віджет для зовнішніх каналів досі не працює! Тому я сьогодні запхав Жуйку на Yahoo Pipes і експортував як JSON. Але JSON на Yahoo відрізняється від JSON на Blogger. Тому довелося писати новий парсер. Виглядає це так:
<script type="text/javascript"><!--
var entries=10;
var entrymaxlength = 127;
function FormatComment(day, mon, year, fullcomment, comment, ref){
var month = Array("січня", "лютого", "березня", "квітня", "травня", "червня", "липня", "серпня", "вересня", "жовтня", "листопада", "грудня")[parseInt(mon,10)-1];
return '<a href="'+ref+'">' + day + ' ' + month+' '+year+'</a> '+':<br/><i>&#8220;</i>'+fullcomment+'<i>&#8221;</i><br/><br/>';
}
//-->
</script>
<script src="http://hosting.gmodules.com/ig/gadgets/file/117303972852731864037/yahoo-pipe-json.js"></script>
<script src="http://pipes.yahoo.com/pipes/pipe.run?_id=8oV8KKpi3hGk_nO7yFTjqg&_render=json&_callback=showpipe"></script>

Понеділок, 15 червня 2009 р.

Dura lex, sed lex


Коли я стикаюся з українськими законами, мені хочеться застосувати їх усі проти тих, хто їх видумував. І вищої міри тут буде явно мало. От сьогодні, наприклад, побачив дві новини поспіль. Перша:
Троє дніпропетровських хлопців, не знайшовши туалету, вирішили справити свої природні потреби - під вікнами багатоповерхівки. За це - мешканець будинку почав стріляти у них з пістолета. Усі троє - поранені, а стрілок може отримати 6 років в'язниці.
Людина просто відганяла нахабних п'яних хуліганів від свого будинку! Нікого при цьому не вбила і навіть серйозно не покалічила! А ось друга для порівняння:
У Котовську - начальник міської ДАІ на пішоходному переході збив студентку. Дівчині було 18 років. Свідки бачили: вона переходила дорогу на зелене світло. Від травм дівчина впала в кому і за 4 дні померла.

В Одеському облуправлінні МВС повідомили, що, за попередніми даними, у керівника Котовської ДАІ були - цитата - "залишкові явища алкогольного сп'яніння". Також міліція повідомляє, що напередодні аварії начальник міської Державтоінспекції узяв відпустку. Прокуратура Котовська порушила кримінальну справу. Водію загрожує позбавлення волі від трьох до восьми років.
...І щось я дуже сумніваюся що керівнику ДАІ дадуть навіть ці три роки...

Пʼятниця, 12 червня 2009 р.

Після чергової ширки...


Mazarin était un croquant... Mais je regretterais Mazarin.
d'Artagnan

Тепер, коли Яник кинув Йулю, я розумію, що надування Яценюка не було марним. Любителі меншого зла проголосують за нього, і Йулі світить вийти в другий тур хіба що станеться щось абсолютно непередбачене. І це, мабуть, добре. Та це озна­чає, що в другий тур потрапляють Яценюк і Янукович. І тільки потім почнеться справжня інтрига.

Інтрига буде не в тому, хто з них переможе, а в тому, хто з них є людиною Фірташа, а хто — Ахметова. Хоча це теж за великим рахунком не важливо. Особисто для мене нема великої різниці між бандитом Фірташем і бандитом Ахметовим. Просто Янукович гратиме бандита пролетарія від народа, а Яценюкєврея інтеліґента в окулярах. От і вся різниця.

Як у класичному сюжеті про хорошого і поганого полісмена... І важливо пам'ятати, що попри показне протистояння в обох “полісменів” мета одна. Ну, хто опиниться “на нарах” у підсумку, думаю, пояснювати зайве... І попри те, що Йущенко виявився нікчемою, це наш найкращий президент. Він є кращим за всіх попередніх. І він є кращим, ніж ми заслуговуємо. А наступний буде набагато гіршим. Ми ще пошкодуємо за Йущенком...

Вівторок, 9 червня 2009 р.

Die Welle


Подивився недавно «Хвилю». На мою думку, чудесно показано колективізм у його чистому вигляді. Без зайвої ідеології, політики, расизму і шовінізму. Колективізм, який веде до авторитаризму і, згодом, до тоталітаризму. Коли інтересами людини нехтують заради колективної згуртованости.

Та для мене найцікавішим було не це. А те, як, завдяки цьому, німецька школа поступово перетворювалася на... українську. Українське дикунство справді вражає, якщо дивитися під цим кутом зору. На мою думку, кожному жителю України необхідно щодня талдичити, що нема колективних інтересів, вищих за індивідуальні, нема національних інтересів, які протирічать інтересам представників цієї нації, нема державних інтересів, які є пріоритетнішими за інтереси її громадян. І кожен, хто стверджує протилежне, — бреше!

І повторювати це до тих пір, поки люди не почнуть усвідомлювати своє дикунство. Тоді, можливо, колись ми станемо цивілізованими. Колись почнемо диктувати політикам, чого ми від них хочемо. І домагатися того, щоб вони виконували наші забаганки. Вони наші, а не ми їхні. Їхні інтереси, які вони називають державними, національними, демократичними — як завгодно! Тільки так...

Пʼятниця, 5 червня 2009 р.

Країна мрій


Щоб тобi повилазило! (pronouced: Szhob to-bi po-vy-la-zy-lo, meaning: "Thank you very much!")
Uncyclopedia

В Україні зараз модно писати про те, як погано ставляться до українців у Європі. Та коли журналісти пишуть правду, вони мимоволі пояснюють чому саме до українців так ставляться. А ставляться відповідно до того, ким українці є. Власне, ставляться до українців краще, ніж вони на те заслуговують!
Тримає українців у Португалії не тільки гарний та стабільний заробіток, а й ставлення до них самих португальців.
В Португалії до українців ставляться краще ніж на Батьківщині!.. Попри всі проблеми, з якими стикаються иноземці просто тому, що вони иноземці. А Португалія, між иншим, це не така вже й успішна країна. І як же віддячують українці португальцям за гостинність? Вони видурюють у них гроші при першій ліпшій нагоді:
Ще одне, що мене вразило: португальська влада щомісяця виплачує українцям по тридцять євро допомоги на кожну дитину, навіть якщо діти в Україні.

Про це мені розповів Віталій Шевчук, у якого три сини.

“Наші тут ще цим користуються. Я знаю, що багато поробили справки і на ті липові справки отримували гроші. А португали такі наївні – вони вірять ксерокопіям. А потім вже коли вони зрозуміли, що ми можемо шахраювати, то кажуть: ану приведи дитину. То наші беруть позичають один в одного дітей...”

Ну, а ті, кому взагалі ліньки працювати, оббирають заробітчан в Україні. Але по суті вони ж нічим не відрізняються...

“Жиєш, працюєш, і тебе поважають. А в нас ... Я їхав перший раз додому, то до мене в Києві на вокзалі пристала міліція. Перерили всі сумки, 175 євро забрали, половину того, що я віз. Ось вам наша міліція! А тут я стільки роблю, до мене ще жоден міліціонер не підійшов, не спитав, де твої документи чи шо. Нема в нас добра! Нема чого вертатися! Тому і люди добре роблять, що роз’їхалися по світі. Хоч дітям поможуть», - каже чоловік, який їде в Україну на весілля свого сина.
Кого ще дивує, що в нас у парламенті самі злодії і бандити? Це і є народ, панове! Його найуспішніші верстви. Найуспішніші сидять у парламенті. Менш успішні оббирають тих, хто приїжджає з-за кордону. А вже за кордоном працюють ті, хто не зміг влаштуватися в житті. Нижча каста. Але я нітрохи не сумніваюся, що якби дати їм нагоду, вони б з не меншим завзяттям і собі оббирали, крали й дерибанили. Так, як вони це роблять у країні, яка дала їм притулок і роботу! На відміну від жителів сусідніх країн, португальці, очевидно, ще не зрозуміли, з ким мають справу! Хочеться побажати їм прозріння...

І на додачу ще один штрих:
Павло розповідає, що португальська держава всіляко підтримує українську громаду. Безкоштовно надає церкви – перша українська церкву у Лісабоні відкрив португальський священник – допомагає українським школам, яких тут близько двадцяти. Єдине, чого не має громада - повноцінної газети.
Це ж до чого треба дійти, щоб навіть газету для українців вимагати від португальської влади! Все їм дає Португаличина, а от газету не зробили!

Ну, може українська держава ще зробить, якщо перед виборами відповідна кон'юнктура буде. А самим хіба ж можна? Це ж западло!
В Португалії я побачила Україну, про яку мріють вдома. І, можливо, всі ці люди зроблять її такою, коли повернуться.
Надія помирає останньою...

Понеділок, 1 червня 2009 р.

Збентежений...


Коли я дивлюся на наших ідіотів горе-патріотів, які хочуть приєднати Придністров'я до України, то не можу вирішити, що робити: плакати, чи сміятися. Це ж була б уже не п'ята колона, а шоста разом із сьомою!
Російський МЗС збентежений від наміру влади Придністров'я зробити російський триколор національним прапором невизнаної республіки...
Отак! Воно тепер не просто чоловічого роду, а ще й збентежений! Ну, а я дуже радий за придністровців! Так тримати! І не зупиняйтеся на досягнутому! Поки МЗС РФ збентежений, швиденько приймайте закон про державний герб (не буду підказувати який). І давно вже час припинити використовувати для назви народу топонім придністровський. Це ж ганьба! Незалежну державу слід назвати Русія, а народ русійський. А на англійську перекладати Rossia і Rossian відповідно. Ну, щоб ніхто не сплутав!

А далі вже не важливо — визнають инші держави, чи не визнають... Можна тупо паспорти штампувати — хтось візу та й поставить. А там, колись, Тирасполь можна буде і Четвертим Римом назвати...