Політичний екстремізм

Україна є унікальною країною. І унікальність її не в тому, що нею керують бандити. А в тому, що значна частина її населення — теж бандити. Тобто бандитська влада — це не щось накинуте примусом, а цілком легітимне керівництво. Якщо в 2004 році тих, хто голосував за Януковича, можна було вважати наївними жертвами пропаганди, то в 2010 тільки лінивий не знав, хто цей кандидат і що за сила за ним стоїть. Це означає, що вибір бандитів, які плюють на Конституцію, зневажають український народ і обкрадають Україну — це цілком свідомий вибір щонайменше третини громадян України. Вибір бандитів у владу задля того, щоб вони безкарно могли порушувати права людей, — це ніщо инше, як співучасть у бандитизмі. Про це навіть є стаття у карному кодексі...

Перш, ніж жалітися на ситуацію, необхідно її усвідомити. Почнемо з простого: компроміс із бандитом неможливий. Це зрозуміти дуже просто: або бандит тебе вб'є, пограбує чи зґвалтує, або бандита буде ізольовано. Або бандит займається бандитизмом, або бандит сидить у в'язниці. Третього не дано! Сподівання, що бандит насититься, або ж у нього прокинеться сумління, і він зрозуміє, що красти й убивати погано, — це навіть не наївність, а ідіотизм. І пошук компромісів із бандитами може мати тільки один реальний результат: коли люди здаються на милість бандитам.

На жаль, серед українців нема розуміння цього простого принципу. Ставлення до бандитів і їхніх виборців співучасників (а надто до екстремального виду бандитизму — комунофашизму) в найкращому разі таке, як до божевільних: ну, хворіє людина — що такого?.. Цілком зрозуміло, що якщо людина бере участь у злочині через душевну хворобу, її направляють на примусове лікування — про це теж є стаття. Але це не означає, що до бандитських проявів треба ставитися як до альтернативної точки зору. Можна дискутувати про те, чи повинна бути, наприклад, освіта загальною, обов'язковою, державною або ж узагалі комерційною. Але про те, чи можна їсти людей, чи можна розкрадати майно, чи можна ставити пам'ятники тиранам, дискусії бути не може! Бо якщо розглядати точку зору бандита, як альтернативу, то тоді треба просто відкрити всі тюрми — адже там тримають “таких самих громадян”, які мають “такі самі права” (о скільки разів я це читав у політичних дискусіях!), — просто в них “альтернативна точка зору”... Ну вважають вони, що моє має належати їм — що ж ти зробиш — “треба поважати думку співгромадян”!

Втім, зараз, коли бандити остаточно прийшли о влади, у тюрмах сидітимуть якраз не бандити, а порядні громадяни. Наприклад, за несплату податків. Або їх просто у міліцейському відділку забиватимуть до смерті. І це ніякий не екстремізм, звичайно! А от те, що я написав, — це політичний екстермізм по-українськи...

Далі...

Сторінка зі змістом

...Пользователи Internet Explorer должны страдать...
ibash

Код, який генерує сторінку зі змістом, мене, як завжди, не влаштував. По-перше, автор його зашифрував. І це можна зрозуміти — йому напевне було соромно таке показувати (попередження: дітям і та особам зі слабкими нервами не відкривати) — там дописи сортуються мінімум тричі, причому один раз вже після виводу на екран. По-друге, користувач фактично нічого не може там змінити. Коротко кажучи, код довелося переписати майже повністю (мій — а значить хороший — дивитися тут), і тепер можна задавати багато всього: починаючи від локалізованих написів і закінчуючи можливістю сортувати за абеткою, а не за номером букви в Unicode. Думаю, відмінність між результатом оригінального коду і результатом моїх виправлень можна бачити неозброєним оком. Таким чином, мій блоґ тепер має сторінку зі змістом. Генерується вона приблизно так:

<script type="text/javascript" src="http://hosting.gmodules.com/ig/gadgets/file/117303972852731864037/blogger-toc.js"></script>
<script type="text/javascript"><!--
// Задаємо кириличну абетку і символи, які слід пропускати під час сортування
CustomStringSort = GenerateStringSort("АаБбВвГ㥴ЃѓДдЂђЕеЀѐЁёЄєЖжЅѕЗзИиЍѝІіЇїЙйЈјКкЌќЛлЉљМмНнЊњОоПпҀҁРрСсТтЋћУуЎўѸѹФфХхѾѿЦцЧчЏџШшЩщЪъЫыЬьѢѣЭэӬӭѤѥЮюЯяѺѻѦѧѨѩѠѡѪѫѬѭѰѱѮѯѲѳѴѵѶѷ",/([ …„‚‟‛“"”‘'’«‹›»\(\)\[\]])/ig);
sortLabels=titleasc; // сортуємо мітки за абеткою
newPostLabel="Новий!"; // новий допис
newPostNum=5; // це один з перших п'яти
PostWordsForTitle=5; // якщо заголовку нема, генеруємо його з п'яти перших слів
TitleForNoLabel=""; // нема то й нема
//-->
</script>
<script type="text/javascript" src="/feeds/posts/summary?max-results=9999&amp;alt=json-in-script&amp;callback=loadtoc"></script>

Далі...

Про опитування

Останнє опитування від ТСН надихнуло мене на адаптацію сьогоднішнього xkcd до українських реалій...

Далі...

Про заперечення Голодомору

Прочитав цікаву статтю про те, що треба заперечувати Голодомор. Ключовою, на мою думку, є фраза

Люди! Про це ж треба на весь світ кричати, у мегафони на мітингах, у газетах і журналах, з телеекранів і веб-сторінок: не було в нас Голодомору! Не було, бо ми його не визнаємо! Ми сильні і хоробрі, нас не можна морити голодом (чи холодом). Принаймні, безкарно.

І відтак робиться висновок, що про Голодомор слід забути. Варіант покарати навіть не розглядається! Так, за 1933 рік, можливо, карати вже нікого. Але ж є ще Голодомор-1947! І ті покидьки, які відбирали в людей їжу, сьогодні є ветеранами так званої великої вітчизняної війни. Вони користуються усіма привілеями, хоч жодного дня не були на фронті, і мають пенсії, яких вистачає на встановлення пам'ятників Сталіну. І ні журналісти, ні громаські діячі, ні політики — ніхто навіть не розглядає питання про те, що їх треба засудити і покарати, покарати жорстоко і показово — щоб иншим було не повадно! Так би зробив будь-хто, хто хоч трохи себе поважає. Отже, цілком логічно, що лишається два варіанти: або все забути, або плакати і стогнати, які ми нещасні. Мій діагноз: український народ — це вівці.

Далі...

Не дамо згасити свічу пам'яті

...Мільйони українців, замордованих Кремлем через те, що були господарями своїй землі і, відповідно, могли виростити покоління господарів своїй країні, – це наша незреалізована історична альтернатива. Пам'ять про неї аж ніяк не "деморалізує" й не "прибиває негативом", як нас настійно стараються переконати, – ні, шановні, вона породжує гнів. А гнів дає народам силу – в тому числі й будівничу, конструктивну: силу діяти, щоб виправляти звихнене. Саме тому нас так уперто прагнуть цієї пам'яті позбавити.

Оксана Забужко

Далі...

Наукова цензура

Про моральні норми простих українських заробітчан в Португалії знають давно. Віднедавна, в Португалії також знають і про моральні норми так званих українських науковців. Наївний португальський професор апелює до міністра освіти проФФесора Табачника...

To the Minister of Science and Education of Ukraine
Prof. D. V. Tabachnik.

Dear Prof. Tabachnik,

On 9 June 2010, I sent an e-mail to the President of Kharkov V. N. Karazin National University on a rather urgent matter. Up to now, I did not receive any reaction.

Meanwhile, time is pressing since the conference, mentioned in that letter, opens soon, so the Ukrainian co-author of our joint talk, Dr. Oleg Zaslavskii, should leave Kharkov for Moscow on 26 June. For this reason, I ask you to intrude immediately. Below I put a copy of my letter to Prof. Bakirov. It is self-explanatory.

I only want to add that I know well from Oleg that your country declares very loudly that it intends to follow European standards. Therefore, I believe that you want to take care of the reputation of one of your best universities and your own organization. If so, I hope very much that the current problems can be solved in the sense of cooperation and good will.

А ось, власне, про що йде мова:

To President of Kharkov V. N. Karazin National University
Prof. V. S Bakirov

Dear Prof. Bakirov,

I have been collaborating fruitfully with a scientist of your university Oleg Zaslavskii for more than 4 years. Now, Oleg is going to report some our results on a Gravitational conference in Moscow. I was very surprised to hear that the Chief of your International Department Mr. Bolotny tries this talk to be subjected to strong censorship in the form of so-called "act of expertise". He declared that without this, Zaslavskii will not be allowed to make a scientific trip to this conference.

Actually, evaluation by "experts" whether government secrets can be contained here is totally and absolutely an absurd. 1) This is clear already from the title: "Entropy of quasiblack holes". 2) These results are already published anyway in Physical Review D. 3) Secrets of and from which country do you intend to defended against? Ukraine from Russia? Ukraine from Portugal? But I already know my own results of our joint work. In addition, I know that Ukraine pretends to be a democratic country but this is inconsistent with implementing such type of censorship.

Oleg told me a similar outrageous story that already happened in your university. An astronomer from Germany, Zigfried Frank delivered a talk on the seminar of the Institute of Astronomy in April 2009. And, as Oleg told me, Mr. Bolotny forced them to put in order "the act of expertise". To defend German secrets from Ukrainians, I guess? This is very funny to say the least. I did not expect such a degree of absurdity in one of leading universities of modern Ukraine.

Returning to my case, I want to emphasize that the absurd requirements of your Chief of the International Department touch not only Oleg but also me personally and my Institute since they concern the joint results obtained during Oleg's visits by our own invitation. And, I protest strongly against attempts of your university to introduce censorship and decide whether or not my results will be allowed to be delivered on a conference or somewhere else. To summarize, it is clear that the aforementioned department and his chief act strongly against international collaboration.

I completely support Oleg's intention not to fill the absurd "act of expertise" which is actually an obvious manifestation of censorship.

Moreover, if I learn that due to efforts of Mr. Bolotny and with your connivance, Oleg will not be allowed to deliver our results on the conference in Moscow, this shameful story, with all details and names, will receive further publicity.

Є всі підстави вважати, що за цю бучу професор Олег Заславський незабаром буде звільнений на радість його колегам, які не розголошують державні таємниці під час міжнародних колаборацій, бо не беруть у них участь. Таким чином, нарешті, ряди українських науковців буде очищено від паріїв, які крокують не в ногу. Українській науці такі не потрібні! І то правда: раптом треба буде, наприклад, забезпечити явку студентів на вибори, а вони згадають, що це порушення закону... Втім, є і простіше пояснення: елементарна заздрість.

Далі...

Основна відмінність

Не втримався, щоб не опублікувати...

Далі...

Мушкетери

На жаль, книжку про чотирьох мушкетерів я не читав. Зате колись бачив фільм про Ромео і Джульєту. Вони були дітьми власників крупних корпорацій, і всі події відбувалися в цілком сучасному світі, хоч і розмовляли всі віршами... Стосовно д'Артаньяна, думаю, що його образ сприймався б значно адекватніше, якщо його помістити, наприклад, в сучасну Україну. Просто в оригінальному тексті замінити діалоги й декорації на сучасні:

На лихо, що ближче підходив д'Артаньян до зухвальця, то дужче поймав його гнів. І в нього з язика, замість гордого й гідного виклику, зірвалися лише брутальні натяки; крім того, розлючений юнак ще й несамовито замахав руками.
— Слиш, ти! — вигукнув д'Артаньян. — Пацан, анука скажи про каво ето ти тут базаріш!
Пацан неквапом перевів погляд з машини на водія, ніби йому й справді був потрібен час, аби переконатися, що ці дивні слова стосуються саме його; впевнившись у цьому, він злегка насупив брови і, помовчавши, відповів д'Артаньянові тоном, сповненим невимовної іронії та зухвалості:
— Я не з вами розмовляю, шановний.
— Но я розмовляю з вами! — вигукнув юнак, доведений до нестями цим поєднанням нахабства й вишуканості, пристойності й зневаги.

А отак приблизно виглядає дуель:

— Опа, менти! — вигукнули разом Портос і Араміс. — Ето подстава! Шухер! — Та було пізно. Обох супротивників побачили зі стволами в такій позиції, яка не лишала жодних сумнівів щодо їхніх намірів.
— Ей! — закричав Жюссак до них, виймаючи пістолета і знаком наказуючи своїм людям зробити те саме. — Ей, товарищи бандіти, ви шо тут на стрєлку собралісь? Здєсь наш участок, ілі ви нє в курсі?
— Тамбовскій волк тєбє товарищ, мусорок! — відказав Атос з погано прихованою злістю, бо саме Жюссак був одним з учасників позавчорашнього нападу. — Повєртє, єсі б у ментов билі разборкі, ми б нє сталі туда лєсть. Так шо ви тоже давайтє, ідітє на...
— Панове, — заперечив Жюссак, — на превеликий жаль, це неможливо. Обов'язок — понад усе. Бросайтє пушкі і давайтє сюда.
— Панове, — відповів Араміс, передражнюючи Жюссака, — а ви в курсі на каво ви наєхалі? Ми щас токо Тревілю звякнєм, і ви всю жизнь участковимі ходіть будєтє. Давайтє отсюда, нє задєрживайтєсь.
Насмішка Араміса розлютила Жюссака:
— Бросайтє оружіє, ілі будіт вам сопротівлєніє прі арєстє! — вигукнув він.
— Іх пять, — прошепотів Атос, — а нас токо три; нас снова упєкут, ілі положат на мєстє, ібо во второй раз просіть брігадіра нас отмазать я нє буду...

Думаю, вийшло б прикольно. А то всі звикли бачити всю цю благородну шляхту під кутом романтичної літератури, і вже важко сприймати, про що саме писав Дюма насправді...

Далі...

Суперстабільна система від Дрібном'якесеньких

В системных файлах Windows лишь очень небольшая часть кода реально выполняет полезные функции. Остальное — это просто бессмысленный набор байт, которые вообще никак не используются — разве что периодически туда передается управление для генерации глюков.

Стив Б.

Зненацька я зіткнувся з тим, що мої сьомі Вікна видають синій екран смерті. Драйвери не могли спричинити цю проблему, оскільки вони в мене найновіші. І я подумав уже про найгірше — хробачки залізли на мій маленький ноутбук і тепер він є частиною якогось ботнету, або й навіть Skynet...

Та перевстановлювати Вікна мені було ліньки, і я вирішив дослідити це питання. З'ясувалося, що синій екран смерті з'являється тільки за певних дій. По-перше, не можна відкривати вкладку Advanced палітри Basic Math Assistant в Математиці. По-друге, синій екран смерті з'являється при першому запуску Acrobat Reader. Якщо ж він вважає, що запустився не вперше (наприклад, якщо згодувати йому локальну конфігурацію від иншого користувача), то працює нормально. Також смертельним виявився запуск Wordpad. Вивчати дамп бажання в мене не було, та, на щастя, я не перший такий. Виявилося, що синій екран смерті спричиняють шрифти Математики! Не знаю, як у кого, а в мене в цьому напрямку навіть фантазія не працювала. Зразу видно: дрібном'які хлопці постаралися на славу! Я не знаю, що відбувається після видалення шостої і встановлення сьомої Математики, та після цієї магічної дії навіть запитати систему про список шрифтів означає смерть! Папку шрифтів зокрема можна відкрити тільки з консолі, адже розумна операційна система зразу намагається прислужитися користувачеві й показати зразок написання...

...Видалення за допомогою консолі в захищеному режимі для вірності всіх шрифтів mathematica5* справді допомогло! Тільки Математика лаялася, що не проходить автоперевірку цілісности, а після встановлення шрифтів, які я взяв тут, стала працювати нормально й вона. І тепер мені лишається тільки побажати хлопцям з Wolfram не зупинятися на досягнутому і порадувати всіх нас спеціяльним шрифтом, який виконує довільний код на сімці, або й на всіх вікнах сімейства NT. Ну а Дрібном'яким я бажаю міцного сну і гарного здоров'я. Думаю, зупинятися вони не будуть за будь-яких обставин — і після дір безпеки в документах, презентаціях, ActiveX, шаблонах, а тепер і в шрифтах (новинка!), ми ще відкриємо для себе багато нових середовищ для комп'ютерних паразитів. Я навіть не уявляю, що то може бути... Може, навчаться парсити текстові файли на предмет виконання молдовських вірусів?

Далі...