Геноцид

Думаю, варто чітко сформулювати дуже просту думку: люди, які не визнають Голодомор геноцидом, — це ті, які в принципі підтримують ідею знищення українського народу, але їм соромно з якоїсь причини не хочеться це чесно визнати. Вони можуть ховати це бажання за софістикою означень, чи просто істерично заперечувати цей очевидний факт, але першопричиною такого ставлення є саме прагнення винищити українців і нічого більше. І нема ніякого сенсу переконувати цих людей: кожен, хто бажав знати правду, вже давно її знає. Вже років мабуть 30 за розповсюдження правдивої інформації про навмисне кількаразове голодоморне винищення українських селян нікого не саджають. І якщо 40% населення так званої незалежної України цей злочин не визнає (до речі відсоток цілком відповідає кількости бандюків, які підтримали свого пахана на президентських виборах), то це означає тільки одне: вони шкодують, що було винищено не всіх українців.

Кожному українцю просто необхідно усвідомити одну просту річ. Якщо людина не соромиться заявити, що винищення українців — це не злочин, можете не сумніватися: при першій ліпшій нагоді, ця людина з радістю вбиватиме вас і ваших дітей. І ставитися до такої людини слід відповідно.

Далі...

Зі святом!

Оце на Хабрі розрекламували сервіс jpg.to. Спробував кілька варіантів, і результати мені подобаються:

• баба_параска.jpg.to
• бандюкович.jpg.to
• підрахуй.jpg.to
• дапашліви.jpg.to
• І, нарешті, вона.jpg.to.

Миздобули!

Далі...

Числа прописом

Вивчаючи як правильно виписувати чеки португальську мову, вирішив написати програмку, яка б записувала числа прописом португальською мовою. Виявилося, що алгоритм не такий вже й тривіальний — мені довелося переписувати його два чи три рази. Зате в результаті вийшов код, який можна адаптувати для инших мов, зокрема для української. Найважчим було знайти білоруський словник з наголосами, які я додав для загальности (прибираються наголоси так). І останній штрих — прикрутив можливість запису чисел прописом у типографі. Якщо в наступному році буде час і натхнення, треба буде реалізувати порядкові числівники і відчислівникові форми...

Далі...

Про паскудство

Слідом за Google спаскудився сервіс Geni. Вони більше не хочуть робити всесвітнє дерево, а хочуть лише косити бабло, тому, замість займатися зневадженням і додатковими способами залучити нових людей, запровадили обмеження на додавання в дерево для тих, хто не заплатив. Схоже, доведеться шукати иншу іграшку...

Я оце згадав, що зареєструватися в Apple Store без кредитної картки — це нетривіальна задача. Відтак у мене з'явилася теорія: душа Стіва Джобса далеко не відлетіла, а почала впливати на рішення инших людей. У зв'язку з цим у мене є величезне прохання до лікарів Біла Ґейтса: зробіть так, щоб він жив вічно! Бо якщо ще й його душа почне блукати по кремнієвій долині, цивілізація може загинути...

Ну а я передивляюсь Tom and Jerry і згадую часи, коли дерева були вищі, а трава зеленіша... Чудовий гумор і неймовірна жорстокість — це справді допомагає! До речі про паскудство: хіба ж можна порівняти це з новими серіями? ці серії періодично видаляють за порушення авторських прав!

Далі...

Google-

У якості подаруночка на Геловін, Google подарувала нам інтеґрацію Google Reader у Google+. В чому, власне, полягає ця інтеґрація? По-перше, зроблено єдиний інтерфейс, з такою кольоровою гамою, що не просто боляче очам, а ще й неможливо зрозуміти, де закінчується повідомлення і починається меню чи що там ще. По-друге, додали кнопку +1 до кожного допису. Все! А потім вирішили повикидати з Google Reader усе инше — прихильників, коментарі і, найголовніше, кнопку Share.

Власне, коли я почав користуватися Google Reader, то виділив для себе дві функції — читання RSS і поширення своїх каналів. Замість убогої стрічки друзів, яка в той момент була на Живому Журналі та його клонах, я мав тематичні канали і, до того ж, мав кнопку Share для власного каналу обраних новин. До того ж, на все це можна було підписатися за допомогою стандартних RSS/Atom.

Тепер усього цього нема! Фактично, Google Reader лишив лише одну функцію, яку має взагалі будь-яка читачка, — збирати канали в одному місці. Таким чином, з незамінного інструменту він для мене автоматично став «одним з багатьох». Попри те, що відмову від функціональности Google робить не вперше, це, напевно, наймасштабніша.

І, на мою думку, головне тут не відмова від прихильників і коментарів — усі ці соціальні штучки справді трохи дублюються, — а саме відмова від поширення в канали. Ця відмова, очевидно, продиктована не відмовою від підтримки дублюючих функцій, адже мітки і теки підписок збережено повністю. Просто тепер нема можливости віддати їх у відкритий канал. По-моєму, це перший крок до закритости, який Google робить цілком свідомо.

Оскільки поширювати все тепер можна тільки туди, відмова від кнопки Share — це спроба примусити народ публікувати й читати все виключно через Google+. І, як показує досвід инших соціальних мереж, ця спроба матиме успіх. Справді, хом'ячкам користувачам, на превеликий жаль, наплювати на відкритість. Вони побіжать туди, де багато модних штучок. Тому й не буде ніяких каналів у публікацій. Хочеш читати — зайди на сервер і прочитай. І ніяких сторонніх сервісів для збирання! А потім для певних записів можна буде ненав'язливо запропонувати зареєструватися... Під справжнім іменем, звичайно...

Особисто я таку політику не визнаю і підтримувати не збираюсь. Поки що користуюся  Friend Feed, на який ще дозволено підписуватися, а там видно буде...

Про всяк випадок підписав петицію. Хтозна, може вони дозволять поширювати новини хоча б у хитроналаштований спосіб — через публічні мітки. Однаково ж бо 95% про це нічого не знає, а от нормальним людям приємно було би, хоч і зрозуміло, що ми нічого не вирішуємо в маркетинговій стратегії. Про всяк випадок, петицію можна підписати тут.

Далі...